Для дегельмінтизації при гіменолепідозі використовують один з препаратів: альбендазол, празиквантел або фенасал.
Тепер про кожного з них.

Альбендазол (Зентел)

У літературі є дані 12 досліджень, проаналізовані Horton (2000), які свідчать, що призначення альбендазолa по 400 мг протягом 3 днів 277 хворим з гіменолепідозом виявилося ефективним у 190 з них. При цьому ефективність лікування виявилася рівною в середньому 69 ± 5% і в двох дослідженнях повідомляється, що в невилікуваних випадках спостерігається істотне зниження індексу інтенсивності виділення яєць (Horton, 2000).

Ефективність застосування 400 мг альбендазолу на добу протягом 3 днів при Hymenolepis папа (Horton, 2000)

Автори Ефективність
Ефект лікування (n/N) % ERR Тривалість спостереження
Ahmad et al., 1986* 20/33 60,6   21
Ahmad et al., 1983 1/1     14
Cabello et al., 1988* 101/122 82,9   15
Camillo-Coura et al., 1981* 1/1     21
Camillo-Coura et al., 1984* 16/31 51,6   21
Cortes et al., 1982 2/7 28,5   21
Homeida, Musa, 1984 2/2 100   14
Jagota, 1986 26/41 63,4 65-75 21
Okelo, 1984 1/1     17
Prasad et al., 1985* 15/21 71,4 65-77 14
Rossignol, Maisonneuve,        
1983 5/17 29,4   21
Tokmalaev et al., 1994   90   21
Всего 190/277 68,5    

Примітка, n – кількість хворих з позитивним ефектом; N – загальна кількість хворих; ERR – індекс зниження інтенсивності виділення яєць гельмінта; * – в дослідження включені тільки діти 2-15 років.

Необхідно звернути увагу, що більш короткі курси призначення альбендазола і особливо єдина доза препарату (400 мг), здається, не суттєво впливають на ефективність лікування.

Важливим аспектом застосування альбендазолу при гіменолепідозі є ймовірність виникнення побічних ефектів. При аналізі виявилося, що при використанні альбендазола побічні реакції (біль в животі, нудота, блювота) були виявлені в 1,9% хворих, тоді як при застосуванні нітазоксаніда і празиквантела виявлялися в 8,6% і 4,1% хворих відповідно (Ortiz et al., 2002).

Празиквантел

Ефективність препарату становить 85-100% (Ortiz et al., 2002; Richards, 2008). Дітям препарат призначають в добовій дозі 25 мг/кг маси тіла (Blanton, 2011). Препарат не призначають дітям віком до 2 років. Добову дозу приймають одноразово під час їди, добре розжувавши таблетки. Побічна дія розвивається рідко, виражена слабо, проходить швидко, не вимагає особливого лікування і частіше проявляється при інтенсивній інвазії. Іноді з’являються біль в області живота з нудотою або без неї, головний біль, легке заціпеніння, свербіж шкіри, невелике підвищення температури, судоми.

Фенасал

При гіменолепідозі запропоновано кілька схем лікування фенасалом з ефективністю більше 90% (В. Поляков та співавт., 2006 с):

  1. Використовують 6-7 дводенних циклів лікування з інтервалами між ними в 4-5 днів. Фенасал призначають 1 раз в день в дозах: дітям 1-2 років – по 0,3 г; 3-4 років -0,5 г; 5-6 років – 1 г; 7-10 років – 1,5 г; 11 років і старше- 2г.
    Напередодні і в дні прийому фенасала рекомендують легко засвоєну їжу з обмеженням клітковини. Рекомендуються рідкі каші, пюре, киселі, фруктові соки, рідка або напіврідка легко засвоєна знежирена їжа.
    Тільки в 1-й день лікування фенасал дають вранці натще. Легкий сніданок (склянка солодкого чаю з печивом або булкою) дозволяють не раніше ніж через 1,5 год. В інші дні фенасал призначають або вранці натще за 1,5 год до їди, або на ніч – через 1,5-2 год після легкого вечері. Безпосередньо перед прийомом таблетки подрібнюють в порошок (або використовують лікарську форму у вигляді порошку), насипають в стакан, заливають 2-3 столовими ложками окропу, ретельно розмішують, охолоджують, потім дають пити пацієнтові.
  2. Застосовують чотири п’ятиденних цикли з інтервалами між ними 5 днів. У всі дні лікування фенасал призначають у вікових дозах.
  3. Використовують три семиденних цикли з інтервалами між ними в 5 днів. Через 1 міс проводять противорецидивний четвертий цикл. Фенасал в кожному циклі тільки в 1-й день призначають у віковій добовій дозі, в інші дні по 0,5 г незалежно від віку (дітям 1-2 років по 0,3 г). Ця схема вважається особливо ефективною при стійкому перебігу інвазії.
  4. Призначають два чотириденних циклу з інтервалами 4 дня. Добова доза фенасала: дітям 2-5 років – 1 г; 6-12 років-1,6 г; 13 років і старше – 2 г. Разові дози: 0,25; 0,4 і 0,5 г відповідно. Курсова доза не повинна перевищувати 8 г для дітей до 5 років; 12 г – для 6-12-річних; 16 г -для дітей 13 років і старше.
    Добову дозу препарату ділять на 4 прийоми. Фенасал змішують з цукровим піском (цукровою пудрою) 1: 1, розводять кип’яченою водою (50 мл) і дають пити хворому. Перший прийом фенасала призначають через 2 години після сніданку, 2-й – за 1 год до обіду, 3-й – через 1 год після обіду, 4-й – за 2 год до вечері.
    Тільки в 1-й день першого циклу через 2-3 години після 1-го прийому фенасала призначають проносне: до 3 років – настій сени, після 3 років – магнію або натрію сульфат.

Ефективність лікування підвищується при застосуванні ферментних препаратів, жовчогінних засобів і ентеросорбентів (А.М. Запруднов і співавт., 2002).

Контроль за ефективністю лікування проводиться шляхом копроовоскопіі в перші 2 місяці кожні 2 тижні, наступні 4 місяці 1 раз на місяць.

Література: Гельмінтози у дітей, В.Г. Майданник, Київ 2012 рік